Як лікувати сказ (водобоязнь) самостійно

Порошок кореня молочаю кипарисоподібного

Корінь молочаю кипарисоподібного – старовинний засіб, якому більше тисячу років. Таким рецептом користувалися в Монголії, Азії та пізніше в Європі.  Але на жаль цей засіб забутий. Молочай кипарисоподібного росте по польовим залежах, по насипах, біля канав і на пустирях. Корінь зібрати в травні або вересні, в перші дні повного місяця. Викопати рослину з коренем, корінь, очистивши від землі, помити у воді. Після цього рослину покласти в тіні, щоб вона зав’яло; потім молоді корінці зрізати і сушити у печі настільки теплою, щоб корінь зовсім висох, але не присмажився. Сухий корінь розтовкти у ступі. Щоб пил від кореня не потрапив в очі або ніс, прикривати ступу полотном. Порошок просіяти через сито. Від потрапляння в ніс пилу відчувається неприємна теплота, але це відчуття нешкідливо і скоро проходить. Порошок зберігати в скляній банці з притертою пробкою з травня до вересня або з вересня до травня так, щоб завжди мати свіжий порошок. Залежаний порошок втрачає свої лікувальні властивості. Збір рослин потрібно проводити точно в зазначені терміни. Рослини, зібрані в інший час, мають слабку цілющу силу.

Вкушеного скаженою твариною дорослій людині дати 4 г порошку в 1/2 чарки суровца (різновид квасу, готується із пшеничних висівок). Якщо хворий після прийому ліків відчуває гарячковий стан, невелике запаморочення, нудоту, а іноді і розлад шлунка, але без болю, то ліки подіяли і небезпека минула. Другий (і останній) раз прийняти ліки в перший день першого місяця-молодика.

Спосіб приготування суровца:
у пропарену діжку насипати не менше 10 фунтів (4 кг) пшеничних висівок і залити такою кількістю окропу, щоб висівки були покриті. Посуд накрити кришкою і поставити в тепле місце. Через 3 – 4 дні висівки осядуть на дно. Зцідити отриманий таким чином квас, не залишаючи його стояти з висівками довше, інакше він згіркне.

Якщо ж зазначених ознак початку одужання не спостерігається, то потрібно повторити прийом через 6 год. Якщо реакції організму знову немає, прийняти ліки ще раз на наступний день, а останній, четвертий, раз випити цю суміш в перший день першого місяця-молодика. У тому випадку, якщо у хворого вже проявилися ознаки водобоязні і вид води і блискучих предметів, а отже і вигляд скляної чарки хворому неприємний, то ліки з суровцем дають у темній дерев’яній, або глиняній чашечці.

У такому випадку потрібно спочатку налити в чашку суровца, а потім насипати зверху порошку і дати хворому випити. Якщо під час прийому ліків при дотику рідини до горла виникають спазми, то вдаються до прийомів порошку в хлібних пігулках. Порошок закочують в дві-три пігулки, зроблені з м’якушки житнього хліба, які хворий повинен проковтнути за 1 раз. Якщо ліки не подіяли з першого разу, повторюють прийоми з проміжком в 6 год. до 3 разів. Останній прийом порошку потрібно обов’язково приурочити до першого дня першого місяця-молодика.

Навіть якщо водобоязнь досягла свого повного розвитку і лікування молочаем розпочато ніби пізно, – не все ще втрачено. Потрібно негайно закип’ятити суровец, налити його півчарки, всипати в неї дозу порошку, розмішати, накрити, остудити і дати випити хворому. В такому випадку треба користуватися моментом, коли спазми в горлі відходять. Якщо вони повторюються безперервно, треба наситити відваром м’якуш житнього хліба, намагаючись, щоб у нього увійшло все кількість рідини, і дати проковтнути хворому.

Дітям порошок дають в менших кількостях, ніж дорослому, погодившись з віком і фізичним станом хворого. Слід пам’ятати, що приймати порошок потрібно не тільки покусаним, але і тим, хто за ними доглядає або доторкається до них, особливо, якщо у таких людей на тілі є ранки, подряпини. Це забутий засіб проти сказу рекомендується із стародавніх джерел як винятково ефективний, що допомагає навіть при вже розвинутій хворобі. Ще одна корисна властивість порошку полягає в тому, що він може застосовуватися і для лікування хворих на сказ домашніх тварин (собак, корів, волів, коней).

Собак великих порід старше року давати натще 3 дні підряд по 5 г порошку в невеликій кількості будь-якої їжі, а останній прийом у перший день молодика. Дорослих собак маленьких порід і давати цуценятам порошку менше, погодившись з ростом і силою тварини. Найбільш великим собакам давати по 8 г порошку. Коням, коровам та волам давати по 30 г порошку 3 дні поспіль натщесерце в м’якуші житнього хліба, а четвертий прийом повинен бути в перший день першого місяця-молодика. Якщо лікування тварин розпочато пізно, т. е. коли вже є ознаки водобоязні, то тварина обережно (щоб не покусала) звалюють з ніг, пов’язують його, насильно вводять в горло м’якуш житнього хліба, просоченого відваром з порошком.

Рани від зубів хворої тварини, подряпини або сліди дотику зубів потрібно протягом 3 днів, по 4 рази в добу, обмивати відваром порошку: повна чайна ложка порошку, закип’ячена в склянці суровца. Коли відвар охолоне, його потрібно процідити, а перед вживанням підігріти знову. Після 3 днів рани почнуть гноїтися. Тоді їх вранці і ввечері промивають теплим відваром ромашки з очищеної карболкою: на склянку ромашки 10 – 15 крапель карболки. Потім рани змащують вазеліном. Так роблять до повного їх загоєння.

Здоров’я Вам!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.